Міністерство охорони здоров'я визначає сезонний афективний розлад як різновид депресивного розладу, загострення якого щороку стається у певний сезон. Найчастіше він починається восени й досягає піка в грудні-лютому, хоча зрідка трапляється й літній варіант. Ключовою особливістю є повторюваність, тобто стан виникає в один і той самий час щонайменше два роки поспіль і минає самостійно при зміні пір року, зазвичай навесні. Тобто йдеться не про поганий настрій протягом кількох днів, а про визнаний медичний стан із чіткою сезонною закономірністю.

Чому саме взимку

Механізм пов'язаний зі світлом, оскільки мозок реагує на його тривалість та інтенсивність і відповідно змінює вироблення низки речовин. Узимку зростає рівень білка, який пригнічує серотонін, тобто нейромедіатор, що впливає на настрій. Одночасно підвищується рівень мелатоніну, гормону сну, через що сонливість зберігається й удень. Порушуються циркадні ритми, тобто збивається внутрішній біологічний годинник. Наслідком стає замкнене коло, у якому людина менш активна вдень, може заснути після обіду, а ввечері не відчуває втоми й лягає пізніше, через що наступного дня ситуація повторюється.

Головна відмінність від втоми

Тут є проста й дієва межа. Втома минає після відпочинку, тоді як депресивний стан не минає.

Тобто якщо після нормального сну, вихідних чи відпустки ви відчуваєте себе відновленим, ідеться про втому. Якщо відпочинок не дає полегшення тижнями, це інша ситуація. Важливо розуміти, що втома може бути й одним із симптомів розладу, тому вона сама по собі нічого не виключає, і орієнтуватися варто на всю картину.

На що звертають увагу фахівці

Серед ознак, які описує МОЗ та профільні центри, називають стійке зниження настрою більшу частину дня протягом тривалого часу, зниження рівня енергії, виснаження, проблеми з увагою й концентрацією, відчуття провини або власної нікчемності, підвищений апетит із переїданням і надмірну сонливість. Окремо варто відзначити втрату інтересу до того, що раніше приносило задоволення, оскільки саме ця ознака відрізняє стан від простої втоми найчіткіше. Втомлена людина хоче відпочити й потім повернутися до улюблених справ, а тут зникає сам інтерес до них.

Другим важливим критерієм є вплив на щоденне функціонування, тобто чи страждають робота, навчання, побут і стосунки. Третім є тривалість, оскільки короткочасні спади настрою є нормою, а стійкий стан протягом тижнів такою не є.

Що ще може давати такі самі симптоми

Це критично важливий розділ, оскільки частина станів із подібними проявами лікується зовсім інакше. МОЗ та профільні центри прямо рекомендують звернутися до сімейного лікаря, щоб виключити фізичні причини. Серед них називають порушення роботи щитоподібної залози, зокрема знижену її функцію, а також наслідки перенесених вірусних інфекцій. До цього переліку варто додати дефіцити, зокрема заліза, які теж проявляються втомою, слабкістю й труднощами з концентрацією. Практичний висновок полягає в тому, що починати варто з сімейного лікаря й базових аналізів, оскільки в частині випадків причина виявляється суто фізичною й усувається лікуванням.

Про український контекст

Тут варто сказати те, чого немає в загальних матеріалах. Восени й узимку до природних факторів додаються обставини, у яких ми живемо, тобто тривалий стрес, тривоги, відключення світла й пов'язане з ними обмеження звичної активності. Це ускладнює розпізнавання, оскільки виснаження може бути наслідком хронічного стресу, а не сезонного розладу, і підходи до цих станів відрізняються. Тому самостійно розділити ці причини складно, і це ще один аргумент на користь консультації, а не самостійних висновків. Окремо варто врахувати, що тривала темрява вдома під час відключень посилює саме той фактор, який лежить в основі сезонного розладу, тобто нестачу світла.

Коли звертатися по допомогу

Звернутися варто, якщо стан триває більше двох тижнів і не змінюється після відпочинку. Якщо ви помічаєте, що звичні справи стали даватися значно важче. Якщо зник інтерес до того, що раніше подобалося. Якщо змінилися сон і апетит, причому в будь-який бік. Якщо схожа картина повторюється щороку в один і той самий період. І окремо, якщо з'являються думки про те, що жити не хочеться, звертатися треба не чекаючи, і про контакти нижче. Сезонний афективний розлад потребує нагляду спеціаліста, тобто психіатра або психотерапевта, який працює в напрямі когнітивно-поведінкової терапії. Звернення по допомогу не означає, що з вами щось не так. Це те саме, що піти до лікаря з тривалим кашлем.

Що має доказову базу

Світлотерапія є основним методом при цьому розладі, і рекомендують її в першій половині дня.

Тут потрібне важливе застереження. Світлотерапевтичні прилади мають протипоказання, зокрема для людей із певними захворюваннями очей і для людей із біполярним розладом, у яких яскраве світло здатне спровокувати погіршення. Тому починати її варто після консультації з лікарем, а не за порадою з інтернету. Когнітивно-поведінкова терапія має підтверджену ефективність саме для сезонного варіанту. Медикаментозне лікування призначає виключно лікар, і самостійно підбирати препарати не можна. Денне світло. Прогулянка в першій половині дня навіть у похмуру погоду дає значно більше освітлення, ніж приміщення. Фізична активність входить до рекомендацій профільних установ. Соціальна активність, зокрема спілкування, групи підтримки й волонтерство, теж згадується серед рекомендацій. Режим сну зі сталим часом підйому допомагає стабілізувати циркадні ритми. Щодо вітаміну D та інших добавок варто говорити з лікарем на основі аналізів, а не приймати їх самостійно у великих дозах.

Як підтримати близьку людину

Не знецінюйте стан фразами про те, що треба просто взяти себе в руки, оскільки вольове зусилля тут не працює за визначенням. Не наполягайте на діагнозах, а запропонуйте разом звернутися до лікаря. Конкретна допомога працює краще за загальні слова, тобто спільна прогулянка, допомога з побутовими справами або просто присутність поруч. Залишайтеся на зв'язку, оскільки ізоляція погіршує стан, а людина в такому стані рідко ініціює спілкування сама.

Куди звертатися в Україні

Починати варто з сімейного лікаря, який виключить фізичні причини й за потреби скерує далі.

Психіатр і психотерапевт працюють у державних закладах безоплатно за програмою медичних гарантій, тому звернення не обов'язково пов'язане з витратами. Існує національна програма психічного здоров'я з платформою, де зібрані перевірені матеріали й контакти служб підтримки.

Працюють також безоплатні лінії психологічної допомоги, зокрема цілодобова лінія запобігання самогубствам за коротким номером 7333.


Джерела

Міністерство охорони здоров'я України, Харківський та Київський обласні центри контролю та профілактики хвороб, матеріали всеукраїнської програми ментального здоров'я, публікації ZN.ua, РБК-Україна, MH4U