Соцмережі десятиліття працювали за простим принципом, за яким ви бачили те, на що підписалися. Зараз більшість платформ перейшла на іншу модель, і ваша стрічка формується не з вашого вибору, а з прогнозу про те, що втримає вашу увагу. Різницю між цими двома підходами описують як перехід від соціального графа до графа інтересів. У першому випадку система знає, з ким ви пов'язані, у другому вона знає, що вас цікавить, і друге виявилося точнішим.
Що платформи справді розкривають
TikTok у власних матеріалах описує три групи сигналів, які визначають вміст стрічки. Першою й найважливішою є ваша взаємодія з контентом, тобто відео, які ви переглянули до кінця, пересмотріли, поставили вподобайку, поділилися або пропустили. Другою є інформація про сам ролик, включно з підписами, хештегами, звуком і текстом на екрані, і саме вона дозволяє системі зрозуміти, про що це відео. Третьою є налаштування пристрою й облікового запису, тобто мова, країна й тип пристрою, і платформа прямо зазначає, що ця група важить менше, оскільки користувачі не виражають через неї свої вподобання свідомо. Ключове формулювання самої компанії полягає в тому, що сильний показник інтересу, наприклад перегляд довгого відео повністю, отримує більшу вагу, ніж слабкий.
Головний принцип, який пояснює все інше
З цього випливає найважливіша річ, яку варто зрозуміти про будь-яку алгоритмічну стрічку.
Система вірить вашій поведінці, а не вашим переконанням. Ви можете вважати, що вас цікавить наука, але якщо ви зупиняєтеся на скандальних роликах і додивляєтеся їх до кінця, алгоритм зробить висновок за вашими діями, а не за вашою самооцінкою. Саме тому вподобайки важать менше за час перегляду. Поставити вподобайку легко й це свідомий жест, а от додивитися відео до кінця людина не змушує себе штучно, тому цей сигнал вважається чеснішим. Той самий принцип пояснює найнеприємніший ефект таких систем. Затримка на контенті, який вас дратує, читається алгоритмом як інтерес, оскільки він вимірює увагу, а не задоволення.
Про цифри, які гуляють мережею
У численних публікаціях наводяться точні ваги, наприклад сорок відсотків для сигналів залученості, тридцять п'ять для змісту відео й двадцять п'ять для налаштувань. Такі цифри платформи ніколи не оприлюднювали, і в самих джерелах вони супроводжуються згадкою про те, що це оцінки на основі тестування авторами контенту. Так само поширені твердження про конкретні пороги, після яких відео стає вірусним, або про точну кількість переглядів у першій тестовій групі. Ставитися до цього варто як до здогадок, а не до фактів, оскільки точні параметри є комерційною таємницею й змінюються постійно.
Замкнене коло
Найцікавіше в цих системах полягає в тому, що вони не просто відображають ваші інтереси, а формують їх. Механізм працює так. Ви затримуєтеся на певному типі контенту, система показує вам більше подібного, ви бачите його частіше й починаєте вважати цю тему важливішою, ніж вважали раніше, після чого затримуєтеся на ній ще охочіше. Через кілька тижнів ваша стрічка описує вже не ту людину, якою ви були на початку, а ту, якою вас зробила стрічка. Тут варто зробити чесне застереження, оскільки дослідження щодо так званих бульбашок фільтрів дають неоднозначні результати, і частина робіт показує, що люди в мережі стикаються з різними поглядами частіше, ніж в офлайновому житті. Тобто ефект реальний, але він слабший і складніший, ніж його зазвичай описують.
Чому емоційний контент виграє завжди
Оскільки система оптимізує утримання уваги, вона природно віддає перевагу тому, що цю увагу утримує найкраще. Емоційно заряджений матеріал, який викликає обурення, страх або сильне здивування, утримує увагу краще за спокійний і виважений, і це не задум платформи, а наслідок обраної метрики. Для України цей механізм має конкретний вимір, оскільки саме на ньому будується поширення дезінформації. Матеріал, створений для маніпуляції, отримує підсилення від алгоритму автоматично, бо він викликає реакцію, а реакція є тим самим сигналом інтересу. Про те, як розпізнавати такий контент, я писав в окремому матеріалі про перевірку інформації.
Як забрати контроль
Користуйтеся кнопкою про відсутність інтересу, оскільки це прямий сигнал, який система враховує швидко. Просто прогортати повз недостатньо, бо сам факт зупинки вже зчитується. Не затримуйтеся на контенті, який вас дратує, навіть щоб написати гнівний коментар, бо це найсильніший сигнал зацікавленості з усіх можливих. Переглядайте й чистіть історію переглядів та пошуку, оскільки саме вона є основою профілю. У більшості платформ є окремі налаштування, де історію можна видалити або вимкнути її запис. Скиньте рекомендації повністю там, де така функція є, і тоді система почне будувати профіль заново. Переходьте на стрічку підписок замість рекомендованої, оскільки більшість платформ таку можливість зберігає, хоча й ховає її подалі.
Підписуйтеся свідомо на те, що хочете бачити, і відписуйтеся від того, що споживаєте автоматично.
Використовуйте пошук замість стрічки, коли вам потрібна конкретна інформація, бо це переводить вас із режиму споживання в режим наміру. Перегляньте налаштування рекламних уподобань у своїх облікових записах, де видно, які інтереси вам приписали, і цей список можна редагувати.
Про час
Оптимізація під утримання уваги означає, що система не має жодного стимулу відпустити вас із застосунку, оскільки її ефективність вимірюється саме тим, скільки ви залишилися. Це не робить платформи злом, але означає, що межі доведеться встановлювати самостійно, бо всередині системи їх немає за конструкцією. Найпростішим інструментом тут є ліміти екранного часу, вбудовані в обидві мобільні системи, і вони працюють краще за самоконтроль саме тому, що не залежать від вашого стану ввечері.
Джерела: матеріали центру прозорості TikTok щодо рекомендацій, галузеві публікації про ранжування контенту
