Перш ніж говорити про економію, варто зняти одне питання, оскільки для значної частини людей відповідь на нього закриває тему повністю. Розетка керує лише тим, що вмикається в розетку. Якщо у вас центральне опалення з радіаторами, вона не вплине на нього жодним чином, оскільки батареї до розетки не підключені. Для них існує інший інструмент, тобто термостатичні головки, і про них я писав у матеріалі про рахунки за опалення. Тому розмова далі йде виключно про електричне обладнання, тобто про обігрівачі, бойлери, теплу підлогу й подібні прилади.

Що вона робить насправді

Тут варто позбутися другої ілюзії. Розетка не зменшує споживання приладу. Обігрівач на два кіловати споживає два кіловати незалежно від того, через що він увімкнений. Економія виникає з двох речей, і лише з них. Перша полягає в тому, що прилад працює менше годин, оскільки вмикається лише тоді, коли потрібен. Друга полягає в тому, що він працює тоді, коли електроенергія дешевша, тобто за нічним тарифом. Усе інше, що пишуть про економію від розумних розеток, є похідним від цих двох механізмів.

Де насправді лежать гроші

Найбільший ефект дає не обігрівач, а бойлер, і саме цей сценарій називають основним усі продавці, причому цього разу вони мають рацію. Логіка виглядає так. Бойлер нагріває воду й потім підтримує її температуру протягом доби. Для нього не має значення, коли саме відбудеться основний нагрів, тому його можна повністю перенести на нічні години. За наявності двозонного лічильника нічний тариф приблизно вдвічі нижчий за денний, і різниця складає близько двох гривень за кіловат-годину. Порахуємо орієнтовно. Родина з трьох осіб витрачає на нагрів води приблизно три кіловат-години на добу. Перенесення цього обсягу на нічний тариф дає економію близько шести гривень на день, тобто приблизно дві тисячі гривень на рік. Розетка з таймером коштує сотні гривень, тому окупність тут вимірюється місяцями, і це той рідкісний випадок, коли розрахунок справді працює на користь покупки. Важлива умова полягає в наявності двозонного лічильника, оскільки без нього цей сценарій не дає нічого.

Другий сценарій, тобто обігрівач за графіком

Тут економія виникає за рахунок скорочення годин роботи. Типова ситуація виглядає так. Обігрівач працює весь день, поки нікого немає вдома, оскільки вмикати його заздалегідь зручніше, ніж мерзнути після повернення. Таймер вирішує це інакше, тобто прилад вмикається за півгодини до вашого повернення й вимикається після того, як ви пішли. Якщо обігрівач на півтора кіловата працював зайві вісім годин на добу, це дванадцять кіловат-годин, тобто понад п'ятдесят гривень щодня за чинного тарифу. Тут є суттєве технічне застереження, про яке нижче, оскільки поєднання таймера з обігрівачем має свої особливості.

Третій сценарій, найнедооціненіший

Багато сучасних розеток мають вбудований лічильник споживання, і саме ця функція часто дає більше за сам таймер. Причина проста. Поки ви не бачите цифр, ви оперуєте припущеннями. Коли застосунок показує, що конкретний прилад спожив за місяць певну кількість кіловат-годин, картина стає конкретною. На практиці люди регулярно виявляють, що споживання одних приладів вони суттєво переоцінювали, а інших недооцінювали, і після цього рішення про те, що вимикати, ухвалюються за фактами. Про формулу переведення споживання у гроші я писав у матеріалі про електрику, і разом із лічильником на розетці вона дає повну картину.

Чесно про паразитне споживання

Продавці часто наводять аргумент про прилади в режимі очікування, тобто про зарядки, телевізори й техніку, які споживають енергію постійно. Порахуємо, оскільки аргумент виглядає переконливо лише без цифр. Зарядний пристрій без підключеного гаджета споживає частки вата, тобто за рік це кілька кіловат-годин і приблизно десяток гривень. Телевізор чи приставка в режимі очікування споживають від одного до кількох ватів, що за рік дає кілька десятків кіловат-годин і сотню-другу гривень. Сумарно по квартирі все паразитне споживання зазвичай складає від ста до трьохсот гривень на рік. Тобто вимикати це варто, але окупність розетки саме на цьому сценарії розтягується на роки, і подавати його як головний аргумент некоректно. Реальні гроші лежать у бойлері та в скороченні годин роботи потужних приладів.

Безпека, і це найважливіший розділ

Тут потрібна пряма мова, оскільки саме на цьому люди створюють собі проблему замість економії.

Обігрівач є одним із найпотужніших побутових приладів, і розетка має бути розрахована на це навантаження з запасом. Розетки бувають на десять ампер, що відповідає приблизно двом тисячам двомстам ватам, і на шістнадцять ампер, тобто приблизно три з половиною тисячі ватів. Є й моделі на двадцять ампер. Обігрівач на дві тисячі ватів, підключений через розетку на десять ампер, працює практично на межі її можливостей. Контакти в такому режимі гріються, з часом окислюються, опір зростає, і це прямий шлях до оплавлення корпусу. Тому для обігрівача, бойлера й будь-якого потужного приладу беріть розетку щонайменше на шістнадцять ампер і перевіряйте заявлену потужність у характеристиках, а не лише зовнішній вигляд. Друге правило не менш важливе. Не вмикайте потужний прилад через ланцюжок із подовжувача, трійника й розумної розетки. Кожне додаткове з'єднання є місцем нагріву, а подовжувачі часто розраховані на меншу потужність, ніж вам здається. Третє правило стосується самої стінної розетки, оскільки стара або розхитана розетка з поганим контактом гріється й без розумних пристроїв.

Якщо після кількох годин роботи корпус розумної розетки відчутно теплий, це сигнал, що навантаження для неї завелике.

Про поєднання таймера з обігрівачем

Тут є технічна особливість, яку варто розуміти. Таймер не знає температуру в кімнаті. Він лише вмикає й вимикає живлення за розкладом. Через це обігрівач без власного термостата, підключений через таймер, у теплу погоду перегріє приміщення, а в мороз не встигне його прогріти. Правильна схема виглядає інакше. Обігрівач має власний термостат, який підтримує задану температуру, а розетка з таймером визначає лише проміжок часу, у який цей обігрівач взагалі має право працювати. Тобто термостат відповідає за температуру, а таймер за розклад, і разом вони працюють значно краще, ніж кожен окремо.

Типи розеток

Механічні таймери є найдешевшими й найпростішими. Розклад задається сегментами на диску, вони не потребують ані інтернету, ані налаштувань, і працюють автономно. Мінусами є крок розкладу зазвичай у п'ятнадцять хвилин і те, що після відключення живлення хід збивається, якщо в моделі немає резервного елемента. Електронні таймери дозволяють задавати розклад з точністю до хвилини й розрізняти дні тижня. Багато моделей мають резервну батарею, яка зберігає налаштування понад сто годин без живлення, і це суттєва перевага в умовах відключень. Розумні розетки з підключенням до мережі додають дистанційне керування, вимірювання споживання, сценарії та інтеграцію з голосовими помічниками. Вони ж найдорожчі й залежать від роботи домашньої мережі. Серед розумних варто розрізняти пристрої, що працюють через Wi-Fi, і через протокол Zigbee. Другі потребують окремого координатора, але менше навантажують домашню мережу й зазвичай стабільніші при великій кількості пристроїв. Про різницю між протоколами я писав у матеріалі про розумний дім.

Що відбувається при відключенні світла

Це та частина, яку в описах товарів згадують рідко, а в наших умовах вона критична. Розумна розетка з керуванням через інтернет під час відключення не відповідає, оскільки немає ані живлення, ані роутера. Заплановані сценарії при цьому в багатьох моделей зберігаються в самому пристрої й виконуються далі після відновлення живлення. Значно важливішим є інше, тобто в якому стані розетка опиниться після повернення світла. Якісні моделі дозволяють це налаштувати, тобто обрати, чи вмикається розетка автоматично, чи залишається вимкненою, чи повертається до попереднього стану. Для обігрівача правильним налаштуванням є залишатися вимкненою, оскільки інакше прилад увімкнеться сам о третій ночі без вашого відома. Для бойлера навпаки часто зручніше повернення до попереднього стану. Перевірте наявність цієї опції перед покупкою, оскільки в дешевих моделях її може не бути взагалі.

На що дивитися при покупці

Максимальне навантаження в амперах і ватах, причому з запасом щодо вашого приладу. Наявність вимірювання споживання, якщо ви хочете бачити реальні цифри. Можливість налаштувати поведінку після відновлення живлення. Резервне живлення пам'яті для електронних моделей. Кількість програм і крок розкладу. Тип керування, тобто чи потрібен вам дистанційний доступ, чи достатньо локального таймера. Розміри корпуса, оскільки габаритні моделі перекривають сусідню розетку в подвійному блоці.


Джерела

Дані Rozetka, Prom, Maudau, Exmart щодо характеристик і навантаження розеток із таймером, матеріали спеціалізованих магазинів електротехніки