1 вересня 2026 року Sony Interactive Entertainment опублікувала документ, який більшість заголовків переказала приблизно так: «Sony заборонила користувачам грубіянити».


Що в документі

Політика з'явилась на японському сайті підтримки PlayStation. Sony формулює мету як захист гідності й безпеки співробітників, які приймають звернення клієнтів.

Перелік того, що компанія вважає неприйнятним, ширший за очікуваний. Крім очевидних погроз, образів, наклепу, дискримінації та коментарів сексуального характеру, туди входять:

  1. наполегливі або надмірно тривалі вимоги
  2. надмірні чи безпідставні вимоги компенсацій і вибачень
  3. звернення, не пов'язані з продуктами або послугами компанії
  4. залякування
  5. атаки й вимоги, спрямовані на конкретного працівника особисто
  6. несанкціоновані візити в офіси й на об'єкти компанії


А тепер контекст, якого немає в заголовках

В Японії є термін «касухара» - скорочення від customer harassment. Це поняття, яке останніми роками увійшло в законодавство.

У жовтні 2024 року Токіо ухвалив першу в країні постанову проти касухари, чинну з квітня 2025-го. Вона визначила проблему і закликала роботодавців захищати персонал. Далі підключився парламент. У червні 2025 року Японія переглянула Закон про комплексне сприяння заходам у сфері праці. І ось ключова дата: з 1 жовтня 2026 року захист працівників від агресії клієнтів стає прямим обов'язком роботодавця - для будь-якої компанії, навіть якщо в ній працює одна людина.

Що конкретно вимагає закон? Опублікувати чітку політику про захист персоналу. Створити канал для звернень. Не залишати працівника наодинці з агресором. Реагувати на інциденти. У найважчих випадках виносити попередження, відмовляти в обслуговуванні, блокувати порушників.


Але чому саме зараз і чому Sony

Sony зараз переживає один з найконфліктніших періодів за останні роки. Компанія оголосила про припинення виробництва нових ігрових дисків з січня 2028 року. Реакція була бурхливою. До цього додались колективні позови в кількох країнах.

Окремо публіку розлютила юридична позиція компанії - теза про те, що в цифрову епоху споживач не міг обґрунтовано вважати, ніби він отримує щось у власність, купуючи гру. Фінансова директорка Sony Лін Тао визнала, що компанія бачить силу емоцій навколо рішення про диски і додала, що рухатиметься в цьому напрямку обережно, але рухатиметься. Формула «ми вас почули, але зробимо по-своєму» рідко когось заспокоює.


Найнеприємніша частина цієї історії

А тепер про те, чому мені ця новина здається сумною, а не смішною.

Люди, які приймають дзвінки в підтримці PlayStation, до рішення про диски не мають жодного стосунку. Вони не сидять на нарадах, де таке ухвалюють. Вони не писали ту фразу про «власність у цифрову епоху». Їхня робота це допомогти перезапустити консоль і розібратися з помилкою в акаунті. Оператор колцентру фізично не може повернути дискові версії ігор. Хоч ви йому тричі поясните, чому це важливо.


Що це означає для нас

Практично для українського власника PlayStation - поки що нічого. Політика японська, регіональна підтримка живе за своїми правилами.

Але тренд варто відстежувати. Японія тут явно попереду решти світу в питанні захисту працівників сервісу, і подібні документи вже з'являються в інших країнах. Плюс великі корпорації схильні уніфікувати політики між регіонами, коли одна з них себе виправдовує.

І окремо - рішення про диски. Ось воно нас стосується прямо. У регіоні, де фізичні копії часто були способом купити гру дешевше, перепродати або просто мати щось у руках, перехід на суто цифру відчувається інакше, ніж у Токіо чи Каліфорнії.


Джерела: офіційний сайт підтримки PlayStation Japan, Kotaku, Japan Times (по японському законодавству)