Перше, що варто зробити, це заблокувати пристрій дистанційно через сервіс пошуку, зайшовши в нього з будь-якого іншого пристрою. На Android відповідна функція називається Find Hub, на пристроях Apple вона працює через Локатор. Блокування закриває апарат кодом або паролем облікового запису, і при цьому на екрані можна показати повідомлення з контактом для зв'язку, що іноді справді допомагає, якщо телефон загублено, а не вкрадено. Важливо саме заблокувати, а не стерти дані, і причина в наступному пункті.

Чому стирання даних робиться в останню чергу

Після дистанційного стирання пристрій зникає з системи пошуку, і відстежувати його стає значно складніше. Тобто ви одночасно захищаєте дані й позбавляєте себе можливості знайти апарат. Тому стирання залишають на кінець, коли стало зрозуміло, що повернути телефон не вдасться, або коли на ньому є справді критичні дані, заради яких апаратом можна пожертвувати. Заблокований пристрій із увімкненим паролем екрана й так недоступний сторонній людині, тому поспішати зі стиранням немає потреби.

Крок другий: SIM-карта

Далі зателефонуйте своєму оператору й заблокуйте SIM-карту. Причина термінова, оскільки номер телефона є каналом для відновлення паролів і для підтвердження банківських операцій, а отже людина з вашою SIM-картою отримує доступ до значно більшого, ніж сам телефон. Номери служб підтримки операторів варто перевірити на офіційних сайтах, оскільки вони змінюються, а деякі дзвінки безкоштовні лише з мереж конкретного оператора. Відновлення номера відбувається в магазині оператора після ідентифікації, і при цьому зберігаються тарифний план, баланс на момент блокування та підключені послуги, а нова SIM-карта коштує символічну суму.

Крок третій: банки й акаунти

Зателефонуйте в банк за номером зі зворотного боку картки й заблокуйте картки, прив'язані до застосунків на телефоні. Тут є ризик, про який рідко згадують, хоча для України він дуже актуальний. Маючи доступ до вашого телефона, зловмисники намагаються оформити мікрокредити в фінансових компаніях або скористатися кредитним лімітом за банківськими картками, і саме через це подана заява в поліцію набуває практичного значення. Далі змініть паролі до поштової скриньки, оскільки саме вона відкриває доступ до відновлення всіх інших сервісів. Завершіть усі активні сеанси входу в основних облікових записах і перевірте, чи не з'явилися серед підключених пристроїв невідомі. Перегляньте налаштування двофакторної автентифікації, оскільки при втраті телефона ви могли втратити й доступ до застосунку-автентифікатора, а саме для цієї ситуації існують резервні коди, які видаються при увімкненні.

Крок четвертий: заява в поліцію

Заяву варто подати навіть тоді, коли ви впевнені, що телефон не знайдуть. Причин дві, і обидві практичні. Перша полягає в тому, що без заяви поліція не має правових підстав вилучити ваш апарат, навіть якщо він десь виявиться, оскільки вилучення можливе лише в межах кримінального провадження. Друга полягає в захисті від фінансових наслідків, оскільки зафіксований факт крадіжки з конкретною датою стає вашим аргументом, якщо на ваше ім'я оформлять кредит. Для заяви знадобляться документи, що підтверджують придбання телефона, тобто чек або накладна, на яких вказано номер IMEI. Сам IMEI виводиться на екран комбінацією зірочка решітка нуль шість решітка, і дізнатися його з украденого апарата вже неможливо, тому записати його варто заздалегідь. Відомості за заявою вносяться до відповідного реєстру протягом доби. Окремо варто сказати про безпеку. Якщо ви дізналися, де перебуває ваш телефон, не їдьте забирати його самостійно, оскільки ви ризикуєте зіткнутися з людьми, які завдадуть вам шкоди. Це питання для поліції, а не для особистого візиту.

Про блокування за IMEI

Тут потрібна чесність, оскільки в інтернеті на цю тему багато суперечливих порад. Можливість заблокувати сам апарат за номером IMEI залежить від оператора й від конкретної ситуації, тому це питання варто ставити напряму у своїй службі підтримки, а не спиратися на загальні твердження з мережі.

Що зробити заздалегідь

Найкорисніша частина матеріалу стосується не самої крадіжки, а підготовки до неї. Запишіть IMEI окремо від телефона, тобто на папері або в хмарній нотатці, до якої є доступ з іншого пристрою. Це та єдина дія, яка потім економить години. Увімкніть блокування екрана паролем чи кодом, оскільки без нього частина дистанційних функцій не працює, а дані залишаються відкритими. Біометрія є зручним доповненням, але саме код є основним захистом. Перевірте, що функція пошуку пристрою увімкнена, і зробіть це зараз, а не тоді, коли телефон уже зник. Запишіть PUK-код своєї SIM-карти, який вказаний на пластиковому тримачі, і збережіть цей тримач. Вкажіть у важливих облікових записах резервний номер телефона для відновлення, відмінний від основного. Прив'яжіть свій номер до паспортних даних у оператора, оскільки це ускладнює перевипуск SIM-карти сторонньою особою. Збережіть резервні коди двофакторної автентифікації поза телефоном. Зберігайте важливі контакти не лише в телефонній книзі, а й у хмарі або в поштовій скриньці. Робіть резервні копії регулярно, і про те, як організувати це нормально, я писав в окремому матеріалі про цифровий архів. Збережіть чек і коробку від телефона, оскільки саме вони знадобляться для заяви.


Джерела: держспецзв'язку, матеріали ZN.ua, The Village Україна, Економічна правда, Дніпро Оперативний.