Чому павербанк не підходить

Павербанк ємністю двадцять тисяч міліампер-годин містить приблизно сімдесят чотири ват-години енергії. Портативна індукційна плита споживає приблизно від тисячі двохсот до двох тисяч ватів.

Навіть якби павербанк міг віддати таку потужність, його заряду вистачило б приблизно на три хвилини роботи. Але й це неможливо, оскільки більшість павербанків взагалі не має розетки на двісті двадцять вольт, а ті моделі, що мають, зазвичай віддають від шістдесяти до ста п'ятдесяти ватів, тобто в десять разів менше за потрібне. Тобто питання закривається на рівні потужності ще до того, як ми доходимо до ємності.

Що може зарядна станція

Тут ситуація інша, і рахувати треба два параметри окремо.

Потужність визначає, чи запуститься плита взагалі. Якщо номінальна потужність станції менша за споживання плити, вона просто вимкнеться із захисту. Тому станція має видавати щонайменше півтори-дві тисячі ватів, і моделі на п'ятсот-вісімсот ватів для цієї задачі не підходять.

Ємність визначає, як довго ви готуватимете. Формула розрахунку проста. Час роботи в годинах дорівнює ємності станції у ват-годинах, помноженій приблизно на нуль цілих вісімдесят п'ять сотих, і поділеній на споживання приладу у ватах. Коефіцієнт враховує втрати на перетворення постійного струму в змінний, і виробники зазвичай закладають ефективність інвертора в межах від вісімдесяти до дев'яноста відсотків. Порахуємо на прикладі. Станція ємністю одна кіловат-година дає приблизно вісімсот п'ятдесят ват-годин корисної енергії. При роботі плити на півтори тисячі ватів це приблизно тридцять чотири хвилини безперервної роботи. На практиці виходить трохи довше, оскільки плита не працює постійно на максимумі, а вмикається й вимикається для підтримання температури. Для порівняння, приготування на одній конфорці потужністю півтора кіловата протягом тридцяти хвилин витрачає приблизно нуль цілих сімдесят п'ять сотих кіловат-години.

Тобто станція на одну кіловат-годину дозволяє приготувати приблизно одну повноцінну страву й після цього залишається майже порожньою.

Ціна цього рішення

Та сама кіловат-година, витрачена на одне приготування, могла б живити роутер на десять-двадцять ватів протягом сорока-вісімдесяти годин. Або світлодіодне освітлення на кілька діб.

Або зарядити телефон приблизно сорок разів. Тобто приготування однієї страви з'їдає весь ваш запас енергії, який інакше забезпечив би зв'язок і світло на кілька днів. Саме тому практична відповідь звучить так, що технічно готувати від станції можна, але стратегічно це майже завжди невигідно, крім ситуацій, коли іншого варіанту немає зовсім.

Індукція проти інших способів

Якщо готувати від накопиченої енергії все ж доводиться, індукційна плита є найкращим вибором серед електричних. Її коефіцієнт корисної дії сягає приблизно дев'яноста відсотків, оскільки магнітне поле нагріває безпосередньо дно посуду, а не поверхню під ним. Для порівняння, звичайна плита з нагрівальним елементом має ефективність приблизно п'ятдесят п'ять-шістдесят п'ять відсотків. Практично це означає, що для однакового результату індукція витрачає з накопичувача помітно менше енергії. Тут варто розвіяти один міф, який зустрічається в мережі. Твердження про те, що індукційна плита споживає вчетверо менше за лічильником через особливості реактивної потужності, є технічно неграмотним. Економія походить із високого коефіцієнта корисної дії, а не з особливостей обліку.

Що вигідніше готувати від станції

Якщо дивитися на споживання, картина виглядає так. Гейзерна кавоварка споживає приблизно триста-чотириста п'ятдесят ватів, і з нею впораються навіть невеликі станції. Мультиварка споживає приблизно сімсот ватів і при цьому готує довго на низькій потужності, тобто сумарна витрата може бути прийнятною. Електричний чайник споживає приблизно дві-дві з половиною тисячі ватів, і хоча працює він недовго, така потужність доступна не кожній станції. Індукційна плита знаходиться між ними за споживанням, але працює довше за чайник.

Що працює краще за плиту

Для більшості людей практичніші рішення лежать поза електрикою.

Термос. Закип'ятіть воду, поки є світло, і ви матимете окріп протягом багатьох годин. Одне кип'ятіння дає гарячі напої на весь вечір.

Туристичний газовий пальник. Він вирішує питання гарячої їжі повністю й коштує в рази дешевше за станцію. Використовувати його можна лише для розігріву в невеликому посуді й лише у провітрюваному приміщенні, і в жодному разі не для обігріву кімнати, оскільки це прямий шлях до отруєння чадним газом.

Приготування заздалегідь. Плануйте готування на періоди зі світлом за графіком, а під час відключення лише розігрівайте.

Термошкатулка або каструля з добрим утепленням. Страва, доведена до кипіння й залишена в теплі, доходить самостійно без додаткової енергії.

Коли станція для готування все ж виправдана

Є ситуації, коли інших варіантів немає. Житло, де використання відкритого вогню неможливе або небезпечне. Наявність маленьких дітей, коли газовий пальник створює зайвий ризик.

Тривалі відключення, коли запас газових балонів вичерпався. У такому разі варто брати станцію ємністю щонайменше дві кіловат-години з номінальною потужністю від двох тисяч ватів і розуміти, що готування буде основною статтею її витрат.


Джерела

Публікації Hotline, Infotime, Unidim, Naftogazbud, галузеві матеріали з кухонного обладнання