Повністю зникнути з інтернету неможливо, і будь-хто, хто обіцяє такий результат, або помиляється, або продає послугу. Реалістична мета формулюється інакше, а саме зменшити обсяг доступної інформації настільки, щоб ви перестали бути зручною ціллю. Шахраї працюють з тим, що лежить на поверхні, і людина, про яку за п'ять хвилин пошуку знаходиться адреса, місце роботи, склад родини й номер телефона, є значно привабливішою метою за ту, про яку знаходиться лише ім'я.

Тому мова йде не про зникнення, а про підвищення ціни збору інформації про вас.

Почніть з аудиту

Перш ніж щось видаляти, треба зрозуміти, що саме про вас доступно, і зробити це варто в режимі стороннього спостерігача. Відкрийте вікно браузера в приватному режимі, щоб результати не персоналізувалися під ваш обліковий запис, і почніть з пошуку власного імені та прізвища в лапках.

Далі повторіть пошук у різних комбінаціях, тобто ім'я разом із містом, ім'я разом із назвою місця роботи, ім'я разом із номером телефона, а також окремо пошук за номером телефона та за адресами електронної пошти, якими ви користуєтеся. Не обмежуйтеся однією пошуковою системою, оскільки різні системи індексують різні сторінки, і матеріали, які зникли з однієї, можуть залишатися в іншій. Перевірте пошук за зображеннями, завантаживши власне фото, бо це показує, де використовуються ваші знімки. Перевірте свою адресу пошти в сервісах, що показують наявність у відомих витоках даних, оскільки саме витоки є найпоширенішим джерелом інформації, яка потім використовується проти вас. Складіть список знайденого, розділивши його на дві категорії, тобто на те, що ви можете видалити самі, і те, що контролює хтось інший.

Чого прибрати не вийде

Відкриті державні реєстри працюють за законом, і частина інформації в них доступна будь-кому за невелику плату. Реєстр речових прав на нерухоме майно дозволяє перевірити власність конкретної людини, і, як зазначав представник МВС в коментарі щодо витоків, така можливість існує офіційно з 2016 року, причому система фіксує, хто саме робив запит. Дані про підприємницьку діяльність теж є публічними, тому інформація про фізичну особу-підприємця, включно з адресою реєстрації, доступна в державному реєстрі. Судові рішення публікуються в Єдиному державному реєстрі судових рішень, і хоча персональні дані там частково знеособлюються, повністю прибрати згадку про себе не вийде. Декларації публічних службовців є відкритими за законом. Матеріали новин про реальні події, у яких ви фігуруєте, теж не підлягають видаленню на вашу вимогу, оскільки достовірна інформація суспільного інтересу захищена свободою слова.

Що прибрати цілком реально

Старі облікові записи в соцмережах і сервісах, якими ви більше не користуєтеся, оскільки вони залишаються проіндексованими й часто містять інформацію, про яку ви забули. Профілі на форумах, у коментарях і на сайтах оголошень, включно з архівними оголошеннями на маркетплейсах, де зазвичай вказані номер телефона й район проживання. Власні публікації в соцмережах, які показують більше, ніж потрібно, і особливо ті, що містять фото документів, посадкових талонів, квитків та інших речей із номерами. Резюме на сайтах пошуку роботи, які часто залишаються активними роками разом із адресою, датою народження й повним переліком місць роботи. Фотографії з геомітками, оскільки метадані знімка можуть містити координати місця зйомки. Налаштування конфіденційності в діючих акаунтах, де варто закрити доступ до списку друзів, до старих публікацій і до інформації про місце роботи й навчання.

Як працює видалення з пошукової видачі

Пошукова система може прибрати сторінку зі своїх результатів, але вона не видаляє саму сторінку з сайту, де та опублікована. Це означає, що матеріал залишиться доступним за прямим посиланням і може знаходитися через інші пошукові системи. Через це правильна послідовність виглядає так. Спершу ви домагаєтеся видалення або зміни самої сторінки на сайті-джерелі, а вже потім звертаєтеся до пошукової системи з проханням прибрати застарілий результат із видачі. Google приймає заявки на видалення результатів за певними категоріями, до яких належать контактні дані, номери документів, банківські реквізити, дані для входу, медичні записи, матеріали з погрозами й закликами до переслідування, а також зображення інтимного характеру, включно зі згенерованими. Достовірні новинні матеріали та офіційні публічні записи під ці категорії зазвичай не підпадають. Якщо сторінку на сайті вже видалено, а в результатах пошуку вона залишається, для цього існує окремий інструмент видалення застарілого вмісту.

Українські юридичні інструменти

Закон України про захист персональних даних дає суб'єкту даних право вимагати їх видалення, і стаття 15 цього закону прямо регулює видалення та знищення персональних даних, зокрема тих, що зібрані з порушенням вимог закону. Практично це означає, що ви можете звернутися безпосередньо до володільця даних, тобто до компанії чи сайту, який їх обробляє, з вимогою видалити інформацію про вас, і в такому зверненні варто вказати, які саме дані, на якій сторінці та на якій підставі ви вимагаєте видалення. Якщо володілець не реагує, наступною інстанцією є Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, який здійснює контроль за додержанням законодавства про захист персональних даних і розглядає звернення громадян. Окремо існує кримінальна відповідальність, оскільки стаття 182 Кримінального кодексу передбачає покарання за незаконне збирання, зберігання та поширення конфіденційної інформації про особу. Саме за цією статтею відкривали провадження щодо анонімних телеграм-ботів, які торгували паспортними даними, ідентифікаційними кодами та адресами українців.

Про телеграм-боти з базами даних

Боти, які за невелику плату видають дані про будь-яку людину, працюють на викрадених базах, і сама їхня діяльність є незаконною. Прибрати свої дані з таких баз неможливо, оскільки вони поширюються безконтрольно й копіюються між різними операторами. Що можна зробити практично, так це повідомити про такий ресурс кіберполіцію через офіційний сайт, оскільки без звернень громадян ці справи рухаються повільно. Омбудсман закликає не передавати персональні дані неперевіреним особам, не публікувати документи у відкритому доступі та завжди перевіряти, кому й з якою метою ви їх надаєте, і це найдієвіша частина рекомендацій, бо вона стосується запобігання.

Профілактика важливіша за видалення

Оскільки видалення вже опублікованого завжди складніше за невиведення інформації назовні, основна робота лежить у зміні звичок. Не публікуйте фотографії документів, квитків, посадкових талонів і банківських карток навіть частково, оскільки номери на них піддаються відновленню.

Не позначайте місцезнаходження в реальному часі, і особливо не публікуйте інформацію про від'їзд із дому на тривалий термін. Не вказуйте повну дату народження в публічних профілях, бо в поєднанні з іменем вона є ключем до багатьох процедур ідентифікації. Використовуйте окрему адресу пошти для реєстрацій на сервісах, залишаючи основну для важливого листування.

Періодично видаляйте старі акаунти, якими не користуєтеся, замість того щоб просто про них забувати. Переглядайте налаштування конфіденційності після великих оновлень сервісів, оскільки вони іноді скидаються до типових значень.

Про платні сервіси видалення

Такі сервіси працюють переважно з американськими брокерами даних, тобто з компаніями на кшталт тих, що збирають і продають профілі жителів США, і для української аудиторії цей набір майже не має значення. Основні джерела інформації про українців мають іншу природу, а саме витоки з баз, відкриті державні реєстри та публікації самих людей у соцмережах, і жоден платний закордонний сервіс із цим не працює. Тому гроші тут краще не витрачати, а виконати перелічені кроки самостійно.