Проблема FPV-дронів має неприємну особливість. Проти них працює радіоелектронна боротьба, працює стрілецька зброя, працюють системи виявлення. Але всі ці засоби мають одну спільну рису: вони потрібні заздалегідь. А що робити, коли дрон уже за двадцять метрів і летить на тебе?

Саме на цей сценарій українська компанія BlueBird Tech і зробила «Чіпу».

Що це таке

«Чіпа» - компактний пристрій у форм-факторі пістолета. Стріляє не кулею, а сіткою.

Після натискання спускового гачка піропатрон викидає сітку, яка розкривається в повітрі приблизно на 3 на 3 метри. Сітка заплутує гвинти дрона, той втрачає керованість і падає.

Ефективна дистанція до 25 метрів. Розкриття сітки займає 0,2 секунди. Приведення в дію за кілька секунд: витягнути запобіжник, прицілитись, вистрілити. Пристрій одноразовий. Легкий корпус дозволяє носити його в підсумку, розвантаженні або рюкзаку без відчутного додаткового навантаження.

Чому сітка, а не куля

Логіка тут не очевидна з першого погляду, тому варто розібрати.

Не потрібна висока точність і це головне. Влучити з автомата в маневрений дрон, який летить на тебе - задача для дуже підготовленої людини в дуже спокійному стані. Сітка накриває площу, а не точку. Розробники прямо на цьому наголошують: велика площа розкриття підвищує ймовірність перехоплення саме тому, що прицілювання не мусить бути ідеальним. Черга з автомата чутна далеко і показує, де ти. Постріл сіткометом - ні. На відміну від засобів РЕБ, «Чіпа» не глушить нічого. Це важливо, бо власні системи зв'язку від нього не страждають. Куля, яка не влучила в дрон, летить далі. Сітка - ні.

Головне обмеження, про яке варто сказати прямо

Двадцять п'ять метрів це дуже мало. Розробники не приховують цього і самі формулюють призначення однозначно: інструмент останньої лінії оборони. Він потрібен тоді, коли дрон уже на критично близькій відстані й часу на інші способи протидії практично не залишилось. Тобто це не заміна РЕБ, не заміна систем виявлення і не заміна стрілецької зброї. Це те, що лишається, коли все інше не спрацювало. Розуміння цієї межі принципово важливе. Пристрій, який подають як універсальне рішення проблеми FPV, розчаровує. Пристрій, який чесно позиціонують як останній шанс, - виконує свою функцію.

Хто це отримає - і чому не тільки військові

Виробництво орієнтоване не лише на Сили оборони. Серед адресатів - журналісти, волонтери, працівники критичної інфраструктури та цивільні, які працюють у небезпечних районах.

Компанія пояснює це рішення прямо: загроза від FPV-дронів стосується не лише військових, ворог атакує логістику, інфраструктуру, журналістів і волонтерів, тому виробництво й масштабували.

І це, на жаль, точний опис реальності. FPV-дрон коштує дешево, а тому застосовується не лише проти техніки на передовій. Водій вантажівки з гуманітаркою, бригада, яка ремонтує лінію електропередач, знімальна група - усі вони опинилися в переліку цілей. Раніше в цієї категорії людей просто не було жодного індивідуального засобу захисту від дрона. Тепер він з'явився.

Що це говорить про стан війни

Коли зброя останнього шансу проти дронів стає масовим серійним товаром на 500 одиниць на місяць і продається не лише військовим, це означає, що загроза перестала бути винятковою ситуацією і стала фоновою умовою роботи в прифронтових районах. Це той рівень, на якому засіб протидії має бути дешевим, простим і доступним кожному, хто там працює. Складна система за десятки тисяч доларів цю задачу не вирішує - її не видасиш кожному водію. Тому головна цінність «Чіпи», мабуть, навіть не в технології. Вона в тому, що це масовий і простий інструмент для категорії людей, у якої досі не було нічого.


Джерела: BlueBird Tech, Тексти.org.ua, LIGA.net, РБК-Україна, Слово і Діло