У матеріалі про пасивний дохід ми порахували, що для 10 000 грн щомісяця потрібен капітал приблизно 750 000 грн. Більшість людей читає таку цифру й закриває вкладку, оскільки вона виглядає недосяжною. Цей матеріал про те, звідки вона береться, і він побудований на арифметиці, а не на мотивації.

Три числа, які вирішують усе

Строк накопичення залежить лише від трьох величин: скільки ви відкладаєте щомісяця, під який відсоток, і скільки часу це триває. Найважливіше в цій трійці те, що на початку все вирішує перша величина, а не друга. Якщо ви відкладаєте 5 000 грн на місяць під 16% річних, через 5 років у вас буде приблизно 450 000 грн, із яких ваші внески складуть 300 000 грн, а нараховані відсотки приблизно 150 000 грн. Якщо ви відкладаєте ті самі 5 000 грн, але знайшли інструмент на 20% річних, через 5 років буде приблизно 500 000 грн. А якщо ви залишили 16%, але відкладаєте 7 000 грн, через ті самі 5 років буде приблизно 630 000 грн. Тобто збільшення внеску на 2 000 грн дало втричі більший ефект, ніж підвищення ставки на 4 процентні пункти. Висновок: на перших роках ваш дохід і дисципліна важать більше за вибір інструменту, і саме тому гонитва за дохідністю на малих сумах є помилкою.

Скільки часу це займа

Наведу орієнтири для цілі в 750 000 грн при дохідності 16% річних із реінвестуванням.

При внеску 5 000 грн на місяць приблизно 8 років.

При внеску 10 000 грн на місяць приблизно 5 років.

При внеску 15 000 грн на місяць приблизно 3 роки й 8 місяців.

При внеску 20 000 грн на місяць приблизно 3 роки.

Зверніть увагу на нелінійність. Подвоєння внеску з 5 000 до 10 000 скорочує строк не вдвічі, а приблизно на 37%, оскільки складний відсоток працює на боці часу. І зворотний бік тієї самої нелінійності: кожен рік, протягом якого ви не відкладаєте нічого, коштує вам не одного року, а більше, оскільки втрачаються ще й нараховані на цю суму відсотки.

Чому більшості не вдається

Стандартна порада звучить як відкладати те, що залишилося наприкінці місяця. Вона не працює, і причина в тому, що наприкінці місяця не залишається нічого ніколи, незалежно від розміру доходу.

Механізм, який працює, виглядає протилежно: гроші відкладаються в день надходження доходу, до будь-яких витрат, і далі ви живете на залишок. Це єдина зміна, яка перетворює накопичення з наміру на процес, і вона не потребує ані зростання доходу, ані зусиль волі. Технічно це реалізується автоматичним переказом на окремий рахунок у день зарплати.

Скільки відкладати

Класичний орієнтир складає 10-20% доходу. Але для старту корисніша інша логіка, тобто почати з суми, яку ви точно витримаєте, навіть якщо вона здається смішною. Причина в тому, що головним ворогом тут є не розмір внеску, а переривання. Людина, яка відкладає 2 000 грн щомісяця протягом 5 років, накопичує більше за ту, яка відкладає 10 000 грн три місяці, потім зривається й починає заново. Розумна схема виглядає так: ви фіксуєте мінімум, який не змінюється ніколи, і додаєте понад нього все, що з'являється.

Правило, яке прискорює все вдвічі

Ось механізм, який дає найбільший ефект і яким майже ніхто не користується. Коли ваш дохід зростає, ви не змінюєте рівень життя одразу, а направляєте частину приросту в накопичення. Приклад. Ви заробляли 30 000 грн і відкладали 5 000. Дохід зріс до 40 000. Більшість людей починає витрачати 35 000 і відкладати ті самі 5 000. Якщо ж направити половину приросту в накопичення, ви відкладатимете 10 000 грн, а витрачатимете 30 000, тобто рівно стільки, скільки витрачали раніше й до чого вже звикли. Суб'єктивно ваш рівень життя не погіршився ні на гривню, а строк досягнення цілі скоротився приблизно на 37%. Саме це пояснює, чому люди з високими доходами часто накопичують не швидше за людей із середніми, оскільки витрати ростуть разом із доходом автоматично, якщо цьому не заважати.

Що зробити до першої гривні накопичень

Є два кроки, які передують інвестуванню, і пропуск будь-якого з них обнуляє результат. Перший - закрити дорогі борги. Якщо у вас є кредитна картка зі ставкою 40-60% річних, вкладати під 16% безглуздо, оскільки ви платите більше, ніж заробляєте. Погашення такого боргу є інвестицією з гарантованою дохідністю на рівні його ставки. Другий - сформувати резервний фонд на 3-6 місяців витрат. Він тримається в доступній формі й не інвестується, оскільки його завдання полягає не в дохідності, а в тому, щоб при раптовій потребі ви не продавали активи в невдалий момент і не брали кредит. Без резервного фонду будь-яке накопичення розсипається на першій же несподіванці, тобто на поломці техніки, на лікуванні чи на втраті роботи.

Де тримати накопичення на різних етапах

На етапі резервного фонду головним є доступність, тобто частина готівкою, частина на картці або на депозиті без обмежень на зняття. Дохідність тут вторинна. На етапі накопичення основної суми працює розподіл за валютами й інструментами. Гривневі державні облігації дають найвищу чисту дохідність на українському ринку, оскільки дохід від них не оподатковується. Валютна частина захищає від девальвації, хоча й дає суттєво менше, тобто приблизно 3-4% для доларових випусків. Співвідношення між частинами залежить від того, у чому ви плануєте витрачати ці гроші в майбутньому.

Де брати ці гроші

Найчастіше заперечення звучить як відкладати нема з чого, і воно буває як справедливим, так і ні.

Перевірити це можна одним способом: протягом одного місяця записувати всі витрати без винятку, включно з дрібними. Люди, які роблять це вперше, зазвичай виявляють від 10 до 20% витрат, про існування яких вони не підозрювали, причому не в категорії великих покупок, а в дрібних регулярних. Найчастіші знахідки виглядають так: підписки, якими ніхто не користується, їжа на виніс замість приготованої, комісії банків і конвертацій, імпульсивні покупки в маркетплейсах, кілька сервісів з однаковим призначенням. Про ревізію підписок і про втрати на автосписаннях я писав окремо. Друге джерело полягає не в економії, а в доході, і на малих сумах воно працює сильніше. Приріст доходу на 5 000 грн дає більше, ніж будь-яка оптимізація витрат, і саме тому на старті розумніше вкладати зусилля в кваліфікацію, а не в пошук знижок.

Типові помилки

Чекати великої суми, щоб почати. Накопичення починається з будь-якого розміру, і головним є сам факт регулярності. Тримати все в готівці, оскільки інфляція з'їдає її щороку. Інвестувати резервний фонд, через що він перестає бути резервним. Гнатися за високою дохідністю на малих сумах, оскільки різниця в кілька процентних пунктів на 50 000 грн складає сотні гривень на рік. Відкладати залишок замість фіксованої суми на початку місяця. Знімати накопичення на непередбачені витрати, для яких і існує резервний фонд. Піддаватися на пропозиції швидкого примноження, оскільки гарантована висока дохідність є ознакою схеми.

Реалістичний план на перший рік

Місяць 1. Записати всі витрати й знайти, скільки реально можна відкладати.

Місяць 2. Закрити або почати погашати дорогі борги.

Місяці 3-8. Сформувати резервний фонд на 3 місяці витрат.

Місяць 9. Відкрити перший консервативний інструмент на невелику суму, щоб розібратися з механікою.

Місяці 10-12. Налаштувати автоматичний переказ у день зарплати й довести резервний фонд до 6 місяців.

Через рік у вас буде резерв, нульові дорогі борги й працюючий механізм, тобто саме те, з чого починається капітал.

Підсумок

Строк накопичення першого капіталу визначається трьома числами, і на перших роках розмір внеску впливає на результат у кілька разів сильніше за дохідність інструменту. Для цілі в 750 000 грн при дохідності 16% річних потрібно приблизно 8 років при внеску 5 000 грн на місяць і приблизно 5 років при внеску 10 000 грн. Найдієвіший механізм при цьому не потребує ані зростання доходу, ані сили волі, оскільки він полягає в тому, щоб відкладати фіксовану суму в день надходження грошей, а не наприкінці місяця, і направляти в накопичення половину будь-якого приросту доходу.

Джерела

Дохідність державних облігацій за даними Міністерства фінансів, використана як базова ставка в розрахунках. Усі розрахунки строків накопичення виконані редакцією за формулою складного відсотка з реінвестуванням