На час воєнного стану і ще три місяці після його припинення держава гарантує повернення банківських вкладів у повному обсязі, без обмеження суми. Це означає, що звичне правило про розподіл грошей між банками заради ліміту гарантування зараз не має сенсу, оскільки ліміту немає. Після завершення перехідного періоду гарантована сума повернеться до 600 000 грн на один банк, і саме цю цифру треба буде враховувати тоді, а не зараз.

Де українці тримають гроші насправді

За даними опитування 2026 року серед людей, які мають заощадження, найпоширенішими інструментами залишаються готівка в гривні у 78% опитаних, готівка в іноземній валюті у 69%, банківські рахунки в гривні у 67%, банківські депозити у 59% і валютні рахунки у 53%. Загальний обсяг депозитів населення перевищує 1,7 трлн грн, причому приблизно 65,8% із них у гривні. Тобто більшість обирає поєднання готівки й банківських продуктів, і це раціонально, хоча й не оптимально за дохідністю.

Скільки реально дають основні інструменти

Гривневі депозити у 2026 році дають приблизно 13-17,5% річних залежно від банку й строку. Але дохід від них оподатковується за сукупною ставкою 23%, тобто 18% податку на доходи плюс 5% військового збору. При ставці 15% чистими залишається приблизно 11,5%. Валютні депозити виконують захисну, а не дохідну функцію. Доларові дають приблизно від 0,01% до 3% річних, єврові від 0% до 1%. Державні облігації в гривні дають приблизно 15-17,5% річних, і ключова відмінність полягає в тому, що дохід від них не оподатковується зовсім. Тобто при однаковій номінальній ставці чистий результат вищий приблизно на чверть. Доларові облігації дають приблизно 3-4%. Готівка не дає нічого, причому доларова теж знецінюється приблизно на 2-3% на рік через інфляцію в самій валюті.

Головний висновок із цих цифр

Гривневий депозит під 15% дає чистими приблизно 11,5%. Гривнева облігація під 16% дає чистими 16%. Різниця складає приблизно 4,5 процентних пункти на рік, тобто на 100 000 грн це приблизно 4 500 грн щороку, і вона виникає виключно через оподаткування. При цьому за надійністю обидва інструменти зараз порівнянні, оскільки депозит гарантує держава в повному обсязі, а облігації випускає та сама держава. Практичний висновок: для частини заощаджень, яку ви не плануєте чіпати найближчий рік, облігації вигідніші за депозит без додаткового ризику.

Навіщо тоді депозит

Облігацію треба або тримати до погашення, або продавати на ринку за поточною ціною, яка може бути нижчою за ціну купівлі. Депозит на вимогу або накопичувальний рахунок дозволяє зняти гроші будь-коли, хоча й дає менше, тобто приблизно 5-15%. Тому логіка розподілу проста: те, що може знадобитися раптово, лежить на доступних рахунках, а те, що точно пролежить рік і більше, працює в облігаціях.

Навіщо готівка, попри нульову дохідність

При тривалому відключенні електроенергії термінали не працюють, і безготівкова оплата стає недоступною. Тому частина заощаджень у готівці є не консервативністю, а функціональною необхідністю. Орієнтир складає витрати на 1-2 тижні, частина в гривні дрібними купюрами, частина у валюті. Усе, що перевищує цю суму, тримати в готівці невигідно, оскільки вона гарантовано втрачає вартість. Для великих сум існують банківські сейфи, популярність яких зросла саме під час війни, і вони вирішують питання фізичної безпеки, але не питання знецінення.

У якій валюті

Тримайте гроші в тій валюті, у якій ви плануєте їх витрачати. Якщо ви живете в Україні й витрачаєте гривні, повний перехід у валюту означає, що ви платите за конвертацію двічі й недоотримуєте різницю в дохідності. Якщо ви маєте валютні зобов'язання або плануєте виїзд чи велику покупку у валюті, частка валюти має бути більшою. Поширений компроміс виглядає як приблизно половина в гривні й половина у валюті, причому гривнева частина працює, а валютна захищає. Варто розуміти плату за цей захист. Гривнева частина дає приблизно 16% чистими в облігаціях, валютна приблизно 3-4%. Різниця і є вартістю страховки від девальвації.

Приклад розподілу

Наведу структуру, яка зустрічається в рекомендаціях фахівців, саме як приклад для розуміння логіки, а не як припис. Для суми до 100 000 грн пропонується приблизно 50% в облігаціях, 25% на депозиті, 15% у валюті й 10% у золоті. Логіка тут така: більша частина працює під максимальну чисту дохідність, чверть залишається доступною, валюта страхує від девальвації, а невелика частка в металі диверсифікує. Варто враховувати, що джерелом таких рекомендацій часто є компанії, які продають відповідні інструменти, тому структуру варто адаптувати під себе, а не копіювати.

Чого робити не варто

Тримати все в одній валюті, незалежно від того, яка саме. Тримати великі суми готівкою вдома понад функціональну потребу. Інвестувати резервний фонд, оскільки його завдання полягає в доступності, а не в дохідності. Про це я писав в окремому матеріалі. Відкривати строковий депозит на всю суму, оскільки дострокове зняття коштує втрати відсотків. Вкладати в інструменти з коливанням ціни ті гроші, які можуть знадобитися протягом року. Погоджуватися на пропозиції з дохідністю, суттєво вищою за 17% у гривні, оскільки це означає, що ризик просто не названо. Розподіляти гроші між банками виключно заради ліміту гарантування, оскільки зараз він не діє.

Що перевірити перед розміщенням коштів

Чи є банк учасником Фонду гарантування вкладів, оскільки гарантія поширюється лише на них. Які умови дострокового зняття передбачає конкретний депозит. Чи враховано в розрахунку дохідності податок у 23%, оскільки банки часто рекламують ставку до оподаткування. Який строк погашення має облігація, якщо ви її купуєте, оскільки продаж раніше означає ринкову ціну. Чи не перевищує ваша структура комфортний для вас рівень ризику.

Що зміниться після війни

Це варто мати на увазі заздалегідь. Повна гарантія діє протягом воєнного стану і ще три місяці після його припинення. Після цього гарантована сума становитиме 600 000 грн на один банк. Практично це означає, що на момент скасування воєнного стану суми понад цю межу варто буде розподілити між банками, і зробити це краще заздалегідь, а не в останній місяць.

Підсумок

Під час воєнного стану звичне правило про розподіл грошей між банками не діє, оскільки держава гарантує повернення вкладів у повному обсязі без обмеження суми, і це принципово спрощує вибір. Серед доступних інструментів гривневі державні облігації дають найвищу чисту дохідність, оскільки дохід від них не оподатковується, тоді як депозит при тій самій номінальній ставці втрачає приблизно чверть через податок у 23%. Тому робоча схема виглядає так: готівка на 1-2 тижні витрат для ситуацій без електрики, доступний рахунок для резервного фонду, облігації для того, що точно пролежить рік і більше, і валютна частина як страховка від девальвації з розумінням, що її вартістю є недоотримана дохідність.

Джерела

Асоціація українських банків щодо умов гарантування вкладів станом на серпень 2026 року, дані НБУ та ФГВФО щодо обсягів і структури депозитів населення, опитування щодо інструментів збереження коштів, ринкові ставки за депозитами та дохідність ОВДП. Розрахунки чистої дохідності після оподаткування виконані редакцією