Ситуацій, де ця перевірка має сенс, більше, ніж здається. Передоплата за послугу, замовлення в незнайомому інтернет-магазині, договір із підрядником, новий роботодавець, орендодавець, замовник на фрилансі. У всіх цих випадках базова перевірка займає п'ять хвилин і робиться безкоштовно через державні реєстри, а глибша приблизно двадцять.
Розберемо, що дивитися й у якому порядку.
Що вам потрібно для початку
Для юридичної особи потрібен код ЄДРПОУ, який складається з восьми цифр. Для фізичної особи-підприємця потрібен реєстраційний номер облікової картки платника податків, тобто те, що в побуті називають ідентифікаційним кодом. Ці дані мають бути в договорі, у реквізитах для оплати, у рахунку або на сайті компанії в розділі про контакти. Тут же виникає перший сигнал. Якщо контрагент відмовляється надати код або не має його в публічних реквізитах, це вже підстава не поспішати, оскільки жодної конфіденційної інформації в цих цифрах немає. Шукати краще саме за кодом, а не за назвою, оскільки компаній зі схожими найменуваннями багато, і за назвою легко потрапити на чужі дані.
Базова перевірка за п'ять хвилин
Почніть із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який ведеться Міністерством юстиції й доступний безкоштовно.
Що там варто подивитися?
Статус запису, оскільки він має бути саме зареєстрованим. Будь-який інший статус означає припинення діяльності або обмеження, і працювати з таким контрагентом не варто. Дату реєстрації, яка дає розуміння, скільки компанія існує. Види діяльності, оскільки вони мають відповідати тому, що вам пропонують. Підрядник із кодами діяльності про роздрібну торгівлю, який береться за будівельні роботи, працює поза межами задекларованої діяльності. Керівника й засновників, які варто звірити з тим, хто підписує договір. Адресу реєстрації. Історію змін реєстраційних даних, оскільки часта зміна директорів або юридичної адреси є сигналом, який вартий уваги.
Глибша перевірка
Якщо сума значна або співпраця планується тривалою, варто витратити ще п'ятнадцять хвилин.
Єдиний державний реєстр судових рішень дозволяє знайти всі згадки компанії в судових документах, і шукати там треба саме за кодом у полі пошуку за контекстом, а не за назвою. Що дивитися в результатах. Кількість справ сама по собі мало що означає, оскільки велика компанія судиться регулярно. Значення має роль вашого контрагента в цих справах, тобто чи виступає він переважно відповідачем у спорах про невиконання зобов'язань, і чи є серед справ кримінальні.
Податковий борг публікується Державною податковою службою, і його наявність є серйозним сигналом. Реєстр боржників, який веде Міністерство юстиції, показує наявність відкритих виконавчих проваджень. Санкційні списки варто перевірити, якщо йдеться про значні суми або тривалу співпрацю. Наявність заборгованості із заробітної плати є окремим показником, оскільки вона свідчить про фінансові проблеми раніше, ніж вони стають помітними в інших джерелах.
Безкоштовні джерела й платні сервіси
Тут варто пояснити різницю, оскільки в пошуковій видачі переважають комерційні сервіси.
Усі перелічені дані є відкритими й доступні безкоштовно на офіційних державних ресурсах, тобто на порталі Міністерства юстиції, у реєстрі судових рішень та на сайті податкової служби.
Платні агрегатори збирають ці самі дані в одному місці, будують зведене досьє й додають зручності на кшталт моніторингу змін із сповіщеннями. Тобто вони економлять ваш час, а не дають принципово іншу інформацію. Практичний висновок такий. Для разової перевірки перед однією покупкою достатньо безкоштовних джерел. Для бізнесу, який регулярно працює з новими контрагентами, платна підписка з моніторингом окупається за рахунок часу. Частина сервісів дає обмежену кількість перевірок або відстеження кількох контрагентів безкоштовно, і цього зазвичай вистачає приватній особі.
Важливе обмеження
Під час воєнного стану доступ до частини реєстрів обмежувався, а окремі набори даних не оновлюються. Практично це означає, що відсутність запису не завжди свідчить про відсутність проблеми, і повністю покладатися на результат перевірки не варто. Перед важливим рішенням варто перевірити кілька джерел, а не одне.
Чого реєстри не покажуть
Це найважливіший розділ, оскільки чиста перевірка створює хибне відчуття безпеки. Реєстри не розкажуть про якість роботи, про дотримання строків і про адекватність у спілкуванні. Свіжозареєстрована компанія не є автоматично поганою, оскільки будь-який бізнес колись починається, і відсутність історії означає лише відсутність історії. Відсутність судових справ теж нічого не гарантує, оскільки шахрайські структури зазвичай працюють недовго й закриваються раніше, ніж справи доходять до суду. Так само чиста репутація юридичної особи не поширюється на конкретну людину, з якою ви спілкуєтеся, якщо вона не має до цієї особи офіційного стосунку.
Тому перевірка реєстрів є першим фільтром, а не останнім аргументом.
Що ще варто зробити
Звірте реквізити для оплати з реєстраційними даними, оскільки прохання переказати кошти на картку фізичної особи замість рахунку компанії є класичним сигналом, і про механіку таких схем я писав окремо. Перевірте вік сайту й наявність повних реквізитів на ньому, оскільки їх відсутність суперечить вимогам до електронної торгівлі. Пошукайте відгуки поза сайтом самої компанії, звертаючи увагу на конкретику замість загальних оцінок. Для значних сум наполягайте на письмовому договорі з чітким предметом, строками й порядком розрахунків. Не платіть усю суму наперед, якщо є можливість розбити оплату на етапи.
Джерела
Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Єдиний державний реєстр судових рішень, матеріали порталу відкритих даних, Опендатабот
